Психологічний всеобуч

За   ініціативою  Всесвітньої  федерації   психічного   здоров'я

з   1992   року   10  жовтня   відзначається   Всесвітній   день

                                                          психічного здоров'я.

 Провідною  метою   Всесвітнього   дня   психічного   здоров'я

 є підвищення обізнаності щодо проблем психічного здоров’я.

          Психологічний всеобуч «Осінь та психічне здоров’я» 

Осінь – улюблена пора класиків та митців. Не випадково її називають «сумною порою», адже з приходом осені багато хто відзначає у себе загострення хронічних хвороб, частіші серцеві і головні болі. Похмура погода та дощі, зменшення кількості сонячного світла і тепла відбивається на психічному та фізіологічному стані людини. Апатія чи меланхолія, погіршення настрою, почуття постійної втоми, порушення сну, небажання що-небудь робити – це лише невеликий перелік симптомів «осінньої хандри» або «осінньої депресії». Людина у стані осінньої депресії втрачає інтерес до життя. Більшість людей, які помічають у себе симптоми осінньої хандри, не приділяють увагу профілактиці. І тим самим здійснюють величезну помилку. Адже, якщо емоційна напруга буде накопичуватися протягом 3-х і більше місяців, нервова система може «вибухнути»!  

                                                                                       

Однією з основних причин розвитку сезонної хандри є брак сонячного світла. Під впливом сонячних променів в організмі виробляється серотонін (гормон спокою і гарного настрою), а в темряві виробляється мелатонін, що викликає засинання і гальмуючий нервову систему.

                                                                                                                                 

До «групи ризику» відносяться люди схильні до самокопання, з підвищеною вразливістю, із зниженою самооцінкою та низьким рівнем стресостійкості. Підґрунтям для розвитку хандри стає стрес, перевтома, постійне нервове навантаження, підвищені вимоги від оточуючих, недолік сну, порушення режиму праці та відпочинку, тощо.

Як боротися з осінньою депресією?

У першу чергу зверніть увагу на раціон харчування. Їжте більше оранжевих овочів та фруктів, обов’язково введіть в раціон банани, гарбуз, апельсини, фініки - ці продукти сприяють виробленню серотоніну, а також продукти багаті триптофаном – м’ясо індички, молоко і молочні продукти, яєчні білки.

                                                                                        

Стверджують, що у людей, які впадають в сезонну депресію, виникає тяга до борошняних і солодких страв, але  від такої їжі мало користі.

Відомим антидепресантом є шоколад. Однак захоплюватися таким «лікарським засобом» не варто.

При осінній хандрі потрібно збагатити раціон продуктами з вмістом вітаміну С і вітамінів групи В. Наприклад, грейпфрути, корисні властивості грейпфрута допоможуть позбутися депресії, наситять організм потрібними речовинами, корисний також і аромат грейпфрута, він тонізує, поліпшує настрій, підвищує працездатність.

Замініть чай і каву настоями трав. Позбутися від поганого настрою допоможе відвар із збору трав: м’яти, липи, чебрецю, замість цукру додайте в відвар малинове варення або мед. Корисні властивості чебрецю найсприятливішим чином позначаються на стані нервової системи та на загальному стані здоров’я.

Якщо Ви помітили у себе ознаки осінньої хандри, побільше часу проводьте на свіжому повітрі. На роботі і вдома постарайтеся ліквідувати недолік світла, інакше від нудьги вам не позбутися! Спілкуйтеся з тим, з ким приємно спілкуватися, смійтеся, дивіться гумористичні передачі та жартуйте. 

Зустрічайте осінь з посмішкою та позитивом)))

ҐЕНДЕРНА РІВНІСТЬ

«Якщо всі дівчата і хлопці знатимуть основи ґендерної рівності, світ стане уважнішим до ґендерних питань…»

Фріда Пінто /актриса та посол Міжнародного плану/ 

           В рамках участі в проекті «Найбільший урок у світі» за запитами класних керівників для учнів 8-9-х класів СЗОШ №9 з метою  згуртування класних колективів та попередження конфліктів на підставі гендерних ознак протягом березня-травня були проведені Години психології (далі ГП) ҐЕНДЕРНА РІВНІСТЬ.

Учні були ознайомлені з поняттям «ґендерна рівність», досліджували причини й наслідки ґендерної нерівності; визначали шляхи підтримки ґендерної рівності. Школярам запропонували згадати момент, коли вони почувалися частиною групи. Чи відчували вони, що група справді їх приймає? Що допомагало так почуватися? І як це — бути поза межами групи або бути виключеним? Як почуватиметься той, кого не приймають?

Далі учні підбирали асоціації до слова дискримінація та ознайомилися із значенням цього терміну.

«Дискримінація — це явище, коли до певної особи або групи осіб ставляться несправедливо. Інколи причиною такого несправедливого ставлення є вік, стать, релігія або раса людини».

Переглянули відео Міжнародного плану «Бо я дівчина — і я дам собі раду».

Після перегляду учні відповідали на наступні запитання:

ü  Якою, на Вашу думку, є головна ідея фільму?

ü  Назвіть три з восьми проблем, з якими стикнулася героїня фільму.

ü  Як, на думку дівчинки, вона могла впоратися з цими проблемами?

ü  Фільм присвячено  впливу ґендерної дискримінації на дівчат. Проте чи вважаєте ви, що хлопці теж можуть страждати від ґендерної дискримінації? Чи питання ґендерної рівності є болючим лише для дівчат і жінок?

ü  Яку роль можуть відігравати чоловіки і хлопці в подоланні ґендерної нерівності?

Отже, протягом ГП школярі проаналізували наслідки дискримінації з власного досвіду. Провели мозковий штурм на тему ґендерної дискримінації, та зробили висновок як вона може призвести до ґендерної нерівності. Поділились думками стосовно того, що означає бути хлопцем/дівчиною в нашому суспільстві. Та отримали творче домашнє завдання на літо: за бажанням написати есе на тему «Чи можуть наші уявлення про ґендер змінюватися? Як ми можемо сприяти таким змінам?»

ВЗАЄМОДІЯ СІМ'Ї ТА ШКОЛИ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ

 Останнім часом досить актуальною стала проблема ефективного спілкування та взаємодії вчителя, батьків та учня. Слід відзначити, що з тих чи інших  причин школа і сім'я перебувають у стадії перманентної конфронтації. Та слід пам’ятати, що сім'я та школа мають спільну мету — виховати всебічно розвинену гармонійну особистість, здатну реалізувати себе в професійному, громадянському і сімейному аспектах. Це два середовища в яких дитина проводить більшість свого часу, де відбувається її розвиток, виховання та навчання. Тому для гармонійного навчально-виховного процесу необхідна активна взаємодія сім'ї та школи, яка базується на ефективному та продуктивному спілкуванні.

     

   Роль батьків в адаптації дитини до школи

  Основа батьківської позиції взагалі полягає в тому, що вдома у жодному випадку не можна дублювати школу. Батьки ніколи не повинні ставати другим вчителем. Основне завдання батьків в допомозі першокласникові:

- увага;

- емоційна підтримка;

- надання максимально можливої самостійності в організації його власних дій по виконанню шкільних правил.

    Як відноситись до невдач дитини?

  Негативні оцінки дорослих:

- підвищують тривожність дитини;

- невпевненість в собі і своїх діях.

   Це, у свою чергу, веде до погіршення результатів.  Постійні побоювання дитини почути негативні оцінки з боку домашніх приводять до страху зробити помилку - складається замкнене коло невдач. Це відволікає дитину від сенсу виконуваних ним завдань і фіксує його увагу на дрібницях, примушує переробляти, виправляти, нескінченно перевіряти. Прагнення зробити роботу якнайкраще на цьому етапі тільки погіршує справу. Особливо сильно це виявляється у тривожних, здібних, старанних дітей.

  Тому найправильніше відношення до перших поразок дитини – відношення з розумінням, підтримка, допомога: «У тебе все вийде. Я тобі допоможу». Важливо створити умови для переживання дитиною (хоч би іноді) власної перемоги.

     Що робити, якщо дитина зранку погано себе почуває, а потрібно йти до школи?

   У шести-семирічних дітей рідко трапляється «запалення хитрості». Або дитина, дійсно, хворіє, або погане самопочуття пов'язане з необхідністю йти в школу. У будь-якому випадку, варто це перевірити. Якщо дитина після того, як Ви залишили її вдома, відразу відчуває себе краще, то, можливо, її погане самопочуття пов'язане із стресом, що отримала в школі. Постарайтеся з'ясувати (у дитини, у вчителя, у знайомих дітей), що відбувалося в школі вчора, позавчора. Важливо зрозуміти, що відбувається, особливо якщо таке повторюється систематично.

    Як реагувати, якщо дитина злиться на вчителя (дітей) в школі або відчуває страх перед школою?

    Перш за все: не забороняти переживання. Переживання – цілком природна річ, і вони повинні мати право на існування. Проте необхідно обговорити з дитиною, що викликає страх або злість, разом з нею зрозуміти, чому інші люди здійснюють дії, що викликають у неї ті або інші емоційні реакції. Розуміння дій інших часто саме по собі знімає переживання. Є і інші культурні форми, що допомагають людині справлятися із страхом. Для дітей це, перш за все, читання страшних казок в ситуації повної захищеності (на маминих колінах). Казки дають людині пережити відчуття неминучості торжества добра над злом, співпереживання радості і співчуттю, що забезпечують перемогу маленького, слабкого, але доброго, над великим злом. Інша корисна для дітей форма культурного подолання страху - рухливі ігри, що викликають переживання азарту, упевненості в перемозі.

  В процесі дорослішання дитина повинна отримати досвід подолання труднощів і конфліктів. Завдання дорослих полягає в тому, щоб, знаходячись поряд, допомагати дитині визначати способи своєї поведінки в таких ситуаціях.