Сім’я має особливий вплив на
формування соціально-психологічної адаптації підлітків.
Адже саме в підлітковому
віці, коли найінтенсивніше відбувається розвиток самосвідомості, батьківське
ставлення набуває вирішального значення для становлення й закріплення
САМООЦІНКИ та образу «Я».
Від того, як батьки
сприймають і розуміють підлітка, його потреби, інтереси, психологічні стани та
переживання, а отже, відповідно і взаємодіють з ним, залежить сприймання та
оцінювання підлітком себе, формування позитивного чи негативного образу «Я»,
прийняття чи неприйняття своєї особистості.
Дослідження показали, що сімейні
взаємини мають значний вплив на вольовий розвиток у підлітковому віці. В умовах
тривалих конфліктів або побутових проблем в сім’ї морально-вольова сфера дитини
травмується. Дослідження дітей із стабільних сімей довело, що більшість дітей
мала позитивну вольову спрямованість. У НЕСТАБІЛЬНИХ сім’ях було виявлено
всього 13 % учнів із позитивно орієнтованою і відносно розвинутою волею. 97 %
респондентів мали відхилення в спрямованості і ступені вольового розвитку, при
цьому 30 % із них мали негативно спрямовану сильну волю і 20 % — негативно
спрямовану слабку волю.
У 89,4 % підлітків із сімей
із дезорганізованими стосунками зафіксовано почуття страху, відсутність навичок
культури спілкування, спостерігається озлобленість, суперечність інтересів, у
58,7 % респондентів — сором за батьків і т. ін. Аналізуючи мотивацію навчання,
показники успішності, було помічено, що 57,6 % підлітків із таких сімей
систематично порушують дисципліну в школі, 91,7 % не проявляють стійкого
інтересу до навчання та суспільної діяльності.
Соціологи, наприклад,
вважають, що там, де в сім’ї здорова обстановка, шанси на виникнення у дитини
антисоціальних нахилів можна визначити як 3 із 100. У тих же випадках, де
домашні умови незадовільні, шанси зростають до 98 із 100. Відомий психолог О.
М. Леонтьєв вважав підлітковий період другим (після дошкільного) народженням
особистості. Його ознакою є досить високий рівень самостійності, здатності
до самовдосконалення й самовиховання, регулювання своєї діяльності на основі
поставленої мети. Істотним моментом формування системи саморегуляції
поведінки, стосунків з оточенням у підлітковому віці є інтенсивний розвиток
й упорядкування ціннісних орієнтацій, які постають як узагальнена
характеристика і показник реального становлення особистості. Наявність
розуміння з боку батьків, на думку підлітків, є найважливішою умовою гарних
стосунків між батьками і дітьми. І, навпаки, нерозуміння посідає перше місце у
виникненні конфліктів між ними.
Отже, стосунки між батьками і
дітьми впливають на емоційний стан дитини, формування внутрішнього світу і,
загалом, на соціально-психологічну адаптацію підлітків. Соціально-психологічна
адаптація підлітків прямо залежить від характеру міжособистісної взаємодії в
сім’ї, де батьки і діти є активними сторонами. Таким чином, у загальному
комплексі факторів, які впливають на формування особистості, найвизначнішим є
характер взаємин у родині.
До вашої уваги деякі ознаки наявності проблем по
відношенню до навчання:
Підлітку нецікаві шкільні предмети.
Він часто критикує викладачів.
У нього не виходить вчасно вставати вранці.
Він забуває записувати завдання.
Він забуває здавати письмові завдання, навіть якщо
вони зроблені.
Він не виконує завдання по пропущених уроках.
Він погано поводиться на уроках і регулярно
отримує зауваження.
Він не бере участь в житті класу.
Він відпрошується з уроків, скаржачись на погане
самопочуття.
Він часто відчуває себе утомленим і може заснути
на уроці.
І, якщо хоча б три з цих проблем виявляються протягом
декількох тижнів, необхідно реагувати миттєво і звертатися за допомогою до
класного керівника, вчителів-предметників та шкільного психолога.
Запам’ятайте слова Гьоте: “У підлітковому віці багато людських чеснот виявляються
в диватствах та імпульсивних вчинках”
З ПОВАГОЮ ТЮРІНА
І.Г.
